Розвиток розумових здібностей дитини: формування характеру

Час читання 12 хвилин

Розвиток розумових здібностей дітей – це важлива і актуальна тема для батьків. Кожен бажає, щоб дитина росла розумним, талановитим, був у чомусь краще, знайшов в майбутньому реалізацію своїх знань. Для отримання найкращих результатів і успішного розвитку розумових здібностей варто починати заняття раніше, не розраховуючи – в школі всьому навчать, основу зараз закладають батьки. Які методики і програми застосовувати, що найбільш ефективно підходить для раннього розвитку?

Основні системи розвитку розумових здібностей дітей

Розвиток розумових здібностей дітей дошкільного віку – це особливе питання, психологи приділяють велику увагу способів і методик розвитку дітей. Великий внесок у вивчення даного питання зробив Венгер Л. А , він проводив дослідження проблематики дитячого сприйняття, розвитку здібностей до пізнання, діагностував рівень розвитку розумових здібностей. Венгер розвиток розумових здібностей дітей розглядав з точки зору розвитку здібностей до сприйняття, сенсорику.

Програма розвитку розумових здібностей дитини Венгера Л. А. передбачає наступні принципи

  • Наочне моделювання – спосіб пізнання світу в дошкільному віці (сюжетно-рольові ігри, конструювання, малювання). Детальніше способи розвитку моделювання описані в книзі «Розвиток пізнавальних здібностей у процесі дошкільного виховання».

Развитие умственных способностей ребенка: формирование характера

  • Сенсорна здатність – засвоєння сенсорних еталонів, ознайомлення дітей з еталонами кольору, форми, величини, співвідношення з реальними об’єктами.
  • Вміння орієнтуватися в просторі – цю функцію варто розвивати, як і інші знання, вміння (навчання співвідношенню малюнка плану і реальної кімнати, зображення фігурами розстановки столів в кімнаті).
  • Визначення рівня розвитку розумових здібностей – для того, щоб працювати над розвитком, потрібно зрозуміти, що дитя знає, може, що простіше чи складніше. Все це було досліджено на протязі довгих років, і система тестів отримала своє втілення у книзі “Діагностика розумового розвитку дошкільників”, яку і зараз психологи різних країн використовують як основний посібник.
  • Розумові здібності не є вродженими – їх можна розвивати в процесі навчання, освіти, будь-яка дитина може досягти високих результатів. Не буває нездібних дітей, є діти, яким мало приділяли уваги для розвитку.

Розвиток розумових здібностей – основне питання досліджень Венгера.

Вони лягли в основу програми “Розвиток”, яку зараз застосовують в дитячих садах. Він довів, що будь-який малюк може бути здатним, що всі люди мають рівні можливості, навіть дівчинка, привезена з далекого племені, стала в майбутньому вченим-етнографом. А ще передрікав – в майбутньому люди будуть більше займатися творчою та науковою роботою, а машини – розрахунками і рутиною.

Біологи і антропологи в дослідженнях помітили, що будова людини змінилося за останні кілька тисяч років. Отже, розумовий розвиток пов’язаний більше з навколишнім середовищем, вихованням і накопиченим історичним досвідом.

Велика увага приділяється і методикою Нікітіних, це педагоги, які особистим прикладом продемонстрували можливість виростити обдарованих дітей – їх діти значно випереджали однолітків за рівнем і дозволяли собі вчитися не підряд, а перескакуючи через класи, в прискореному режимі. Що ж особливого в їх системі виховання і навчання, як відбувається розвиток розумових здібностей дітей?

Є основні правила, яких варто дотримуватися для успішного розвитку дітей

  • Потрібно давати дитині свободу, при цьому допомагати у вирішенні складних питань. Висока ступінь контролю, так само як і “все на самоплив,” не ведуть до позитивних результатів.
  • Дітям слід давати свободу у виборі занять, ігор.
  • Развитие умственных способностей ребенка: формирование характера

  • Спорт повинен бути частиною життя дитини, природною і звичною. У будинку необхідно мати спеціальне обладнання – сходи, турніки, що буде сприяти фізичному розвитку.
  • Батьки беруть участь в житті дитини, спільні ігри, підказки по необхідності, але все робити за дитину не варто, потрібен і свій досвід. Надавати підтримку, виявляти.
  • Одяг має бути легким, не обмежувати рухи, а загартовування – чудовий спосіб, що допомагає в боротьбі з простудними захворюваннями.
  • Навчання відбувається мимоволі, з ранніх років дитину оточують цікаві предмети – таблиці з числами до тисячі, карти, літери, обладнання для занять, книжкові полиці з цікавою літературою.
  • Інтелектуальні ігри – це спосіб розвивати здібності до логіки, підвищити рівень інтелекту, уважність.
  • Розвиток розумових здібностей відбувається успішно за допомогою ігор Нікітіних.

    Ці ігри відрізняються можливостями для застосування творчого підходу, багатофункціональністю. В основі – перехід від більш простого завдання до складного, добре проводити спільні ігри з іншими дітьми, дорослими. Важливо навчитися досягати потрібної мети шляхом проб і помилок, розвивати цілеспрямованість.

    Зазвичай ігри включають набори фігур – кубиків, цеглинок, спеціального конструктора.

    Завдання розташовуються у вигляді схеми або рисунка, а значить, сприяють сприйняттю інформації різним чином, вчать співвідносити образ і предмет. Складність гри розвивається, і завдання ростуть разом з дитиною, починати можна з трьох років і продовжувати і в шкільному віці, частина завдань і дорослому непростими для виконання.

    Принципи роботи з іграми

    • способи вирішення не потрібно озвучувати, нехай малюк сам шукає спосіб виконання завдання;
    • уникайте поспіху та вимог все зробити відразу;
    • нехай дитина контролює результат, звіряючи з малюнком;
    • творчості завжди є місце в іграх – складайте свої завдання, візерунки для ігор.

    Методика Нікітіних – комплексна програма розвитку розумових здібностей дітей та фізичного розвитку. Головне – давати дітям свободу в пізнанні світу, забезпечувати умови розвитку, допомагати у навчанні.

    Останнім часом популярність придбала і система розвитку розумових здібностей дитини за методикою Желєзнова, яка спрямована на стимуляцію моторики, включає спеціальні вправи, пальчикові ігри під музику.

    Развитие умственных способностей ребенка: формирование характера

    Автори методики кажуть, що заняття сприяють розвитку таких здібностей

    • розвивають музичний слух з ранніх років;
    • покращують координацію рухів;
    • допомагають вивчати рахунок і підвищувати грамотність через пісні;
    • розвивають координацію рухів; відбувається розвиток координаційних здібностей дітей з розумовою відсталістю;
    • стимулюють уяву, коли дитина малює звірів, явища природи, показує руками назви предметів.

    Методика Желєзнова об’єднала фізичний та розумовий розвиток дітей, успішно застосовується в центрах раннього розвитку та програмах психологів і педагогів.

    Розвиток розумових здібностей дітей зараз можливо і за допомогою ментальної арифметики, яка дозволяє значно покращити здібності до математики. Ця система побудована на обчисленнях за допомогою спеціальних рахунків, які складаються з рамки і спеціальних кісточок. Спочатку діти вважають на них, а пізніше навчаються проробляти таку операцію подумки – додавання, віднімання.

    Ментальна арифметика набула поширення у багатьох країнах світу.

    Її з успіхом використовують американці, японці та європейці. Основи розроблені більш 2-х тисяч років тому. Діти, що пройшли підготовку в школах з такою методикою, показують дивовижні результати.

    Развитие умственных способностей ребенка: формирование характера

    Швидке навчання читання і розвиток розумових здібностей дітей можливо також за допомогою методики Зайцева. Вона передбачає освоєння способів читання в ігровій формі за допомогою спеціальних кубиків, на яких розташовані букви, склади. Зайцев використовував спостереження: навчання – складний процес в дитячому віці, а кубики допомагають зробити його цікавим, вивчаючи склади, малюк починає читати незабаром.

    Є у нього і таблиці, посібники, кубики для навчання рахунку, письма, іноземним мовам. Зараз система навчання Зайцева набула великого поширення, багато навчальних центри користуються нею для підготовки дітей до школи, однак навіть у домашніх умовах батьки можуть самостійно навчати дитину, головне регулярність – кілька разів на тиждень, і дитина зможе освоїти потрібні звуки, склади, а значить – читання.

    Батьки мають право вибирати, що їм ближче для розвитку дитини. Кожна система має свої особливості та переваги. Завдання батьків – розвивати дітей в комплексі.

    Важливо пам’ятати: розвиток розумових здібностей дітей та навчання багато в чому залежить від батьків

  • Намагайтеся більше спілкуватися з дитиною, запитуйте, дізнавайтеся думку, розуміння процесів, явищ, призначення предметів.
  • Говоріть про все – природа, передача, книга, картина. Що зображено? Як ти думаєш, чому..? Зверни увагу, подумай над…
  • В ході прогулянки можна, граючи, вирішувати завдання – знайти відмінності у рослин, схожі види дерев, підрахувати предмети, фрукти. Задавши питання – чекайте, не допомагайте з відповіддю.
  • Всі справи слід доводити до логічного завершення, привчаючи дитину до наполегливості та цілеспрямованості у навчанні.
  • Спільно обговоріть результати – все виходить? Як дитина бачить можливість поліпшення результату, як допрацювати?
  • Важливо стимулювати розумовий процес, увагу, пам’ять навіть у процесі звичайної життя. Особливості розвитку розумових здібностей дітей дошкільного віку в навчанні за допомогою гри та спілкування. Використовуйте спеціальні книги, зошити з завданнями для роботи над логічним мисленням, яскраві картини простіше для сприйняття.

    Формування характеру дитини

    Розвиток розумових здібностей дітей – це важлива, але не єдина завдання батьків, є ще формування характеру, який також залежить від виховання і навколишнього середовища. Як же виростити дитину з необхідними рисами характеру: наполегливістю, цілеспрямованістю, оптимізмом, рішучістю, товариськістю, доброзичливістю, працьовитістю?

    Развитие умственных способностей ребенка: формирование характера

    Кожен батько може мати особистий список необхідного в першу чергу. Розглянемо по порядку формування характеру. Поняття характер включає інтелектуальні, моральні, вольові та емоційні якості, які виникають на основі темпераменту, специфіки нервової системи.

    У самому ранньому віці закладається основа для довіри до навколишнього світу, цей період триває до 1 року – малюк багато в чому залежить від батьків, не може бути самостійним, їх відносини, слова, дії дають зрозуміти: чи можна довіряти близьким людям і навколишньому світу?

    З 1 року до 3-х років дитина освоює нові навички

    Може ходити, самостійно їсти, використовувати горщик. Проявляється більше ініціативи, яку варто заохочувати, допомагати підтримувати. Кожне нове вміння, досягнення приносить почуття впевненості в собі, допомагає розвивати самостійність. Звичайно, батькам це часто приносить клопоти, краще все зробити самим, але це “ведмежа послуга”, так дитина не перейде на новий рівень, не зрозуміє, як важливо бути успішним, самостійним, буде рости залежним.

    В період 4-6 років закладаються основи комунікації

    Діти вчаться знайомитися, контактувати з навколишнім світом, можуть мати уявних друзів, будують моделі поведінки, використовують рольові ігри. До того ж зростає інтерес до вивчення навколишнього світу. Батькам варто запастися терпінням і з увагою ставитися до питань підрослого дитини.

    Ранні етапи розвитку призводять до формування таких характеристик дітей: добрий – егоїстичний, товариський – замкнутий, чуйний – байдужий. Ці риси закладаються ще в дитинстві і залежать від обстановки і відносини близьких людей.

    Діти вбирають атмосферу, помічають способи спілкування дорослих між собою, а також відчувають, яке значення і реакції викликають у дорослих. Велика кількість негативу веде до замкнутості, байдужості, невміння легко спілкуватися в майбутньому.

    Діти навчаються шляхом ігор, взаємодії з дорослими, а також копіюючи моделі поведінки оточуючих, тому вірно, що спочатку варто виховувати себе, потім дітей. Після 3-х років дитина може проявляти інтерес до праці, важливо давати йому дрібні доручення, дозволяти брати участь в домашньому господарстві, щоб він відчував, що може бути корисним.

    На цьому етапі (3-6 років) закладаються основи для таких характеристик дитини

    Працьовитий – лінивий, охайний – неохайний, старанний – зловмисний, відповідальний – безвідповідальний, наполегливий – слабовільний.

    Багато батьків думають: нехай діти лише грають, ще встигнуть напрацюватися, краще самим швидше все зробити. Однак можна втратити інтерес дитини, і в майбутньому виявляться негативні риси характеру, які складно виправити. Добре все вчасно. Дозвольте дитині бути рівноправним членом сім’ї, відчувати свою значимість, допомагаючи по дому, роблячи покупки, розставляючи тарілки, беручи участь у приготуванні страв.

    Формування характеру дитини залежить від стимулів, які посилають дорослі – негативних і позитивних. Якщо батьки надмірно вимогливі або навпаки, нічого не вимагають – це негативно позначається на характері дитини. Повинні бути визначені правила поведінки, які діти засвоюють у ранньому віці.

    Тому вчіться дотримуватися компроміс – давати свободу, дозволяти більше проявляти активність, допомагати і при цьому вчити нормам поведінки, прищеплювати позитивні звички.

    Для того, щоб дитина росла допитливою, уважним, розсудливим слід бути уважними до навколишнього світу малюка – постійно обговорювати, роздумувати над побаченим, помічати всі явища, предмети. Корисно також використовувати для розвитку спеціальні ігри, читати, вчити пісеньки, вірші.

    Емоційність дитини, вміння радіти життю можна розвивати з допомогою позитивних емоцій.

    Допомагають спілкування і турбота про домашніх вихованців, ігри на свіжому повітрі (активні), спільні перегляди та обговорення фільмів, мультиків. Корисними будуть також танці, музика, співи. Допомагайте і хваліть малюка, давайте зрозуміти, що таке доброта, співчуття.

    Развитие умственных способностей ребенка: формирование характера

    Формування волі є необхідним для досягнення успіхів в житті. Починайте з невеликих завдань, вчіть, як сформулювати, поставити мету і досягти потрібного, використовуючи терпіння, наполегливість. Радять давати право вибору – книги, прогулянки, їжу для підвищення своєї компетенції, самостійності.

    Моральність, чесність, вміння проявляти людяність багато в чому залежать від позиції батьків, їх відносини, особистого прикладу. Якщо дитина вчинив невірно, не потрібно відразу лаяти, спокійно обговоріть і поясніть, чому це неправильно, подякуйте за довіру, щоб і в майбутньому звертався за порадою. Вчіть малюка повазі до інших людей, піклування про молодших і слабших.

    Від нашого виховання сьогодні залежить формування суспільства завтрашнього дня.

    Дитина оптиміст перевірена програма формування характеру

    Психолог Мартін Селигман у своїй книзі говорить про оптимізм, як важливої риси характеру, що допомагає жити і уникати депресивних станів. У сучасному світі переважають песимістичні настрої – у пресі, на телебаченні, в спілкуванні між підлітками. Як уберегти дітей від цього негативу, який в майбутньому може отруїти їх життя, стати головною перешкодою до успіхів? Автор розробив систему психологічних щеплень”, спеціальні прийоми, що допомагають справлятися з песимістичним настроєм у дітей, вчить жити на позитивній хвилі.

    Основні принципи програми

  • Оптимізм залежить від прояву самостійності, чим більше позитивного досвіду, успіхів у ранньому дитинстві, тим вище самооцінка і позитивніше ставлення до життя. Дитина отримує щеплення від страху перед труднощами життя, які неминуче будуть в житті. У дитячі роки малюк справляється з перешкодами під наглядом батьків, використовуючи їх підтримку. Давайте дитині можливість проявити себе, повірити в сили. Навіть подолання барикади і фактичних перешкод, дозволяють дітям відчувати свою значимість.
  • У шкільні роки більше уваги приділяється не дій, а формування мислення. Важливо навчити розуміти причинно-наслідкові зв’язки: чому щось виходить чи ні, в чому причина, як змінити ситуацію? Головна помилка батьків – втішити дитину, не намагаючись вникнути в причини невдач, визнати реальність, а лише умовляючи: все налагодиться, роблячи щось за дитину.
  • Правильно – погодитися, що складно, бувають такі ситуації, пригадати свій досвід життя, знайти способи вирішення, підказати.

    Так дитина зрозуміє – проблеми тимчасові, все можна виправити і не утвердитися в думці “все погано, у мене ніколи не вийде”. Навіть якщо не всі збудуться мрії дитинства, у дитини з’явиться завзятість і життєлюбність, що дуже важливо.

  • Когнітивна терапія – атикатострафизация. Навчання дітей новому гляну на речі, аналізу ситуації, порівняно – плюси і мінуси, пошук рішень, нейтралізації негативу. Часто діти драматизують ситуацію житті, навіть у дорослих буває, важливо навчитися включати логіку і знаходити вихід, не впадаючи у відчай. Прості розради не працюють, орієнтир лише на почуття шкодить дітям, потрібні дії і результати для віри в краще.
  • 4. Самооцінка – поняття самооцінка нерозривно пов’язане з посяганнями, вимогами, які ставимо перед собою. Для впевненості й любові до себе потрібно навчитися більше процвітати або знизити свої бажання. Самооцінка – це почуття і залежить від нашого стану: радість, сум, задоволення. Крім того, вона пов’язана з успішною взаємодією з навколишнім світом. Тому конфлікт настрою та успіхів було покладено в основу теорії програми формування оптимізму.

    Развитие умственных способностей ребенка: формирование характера

    Успішність – наявність впевненості, усвідомлення вміння долати труднощі життя, досягати бажаного, поставлених цілей.

    Гарний настрій – наявність впевненості в правомірності щастя, відчуття свого права на отримання необхідних благ життя, результатів, завдяки прикладеним силам.

    Помічено, що відчуття поваги, внутрішнього щастя можливо в результаті досягнень, перемоги над труднощами, уміння подолати почуття апатії, досягти потрібну ціль. Високий рівень самоповаги завжди призводить до гарних результатів. Тобто почуття самоповаги – результат успішності.

    Тому головне завдання батьків – навчити дітей долати труднощі, перешкоди, а не просто втішати. Тільки з діями прийде впевненість.

    Розвиток розумових здібностей та формування характеру – дуже важливі питання в процесі виховання дитини. Пам’ятаймо: майбутнє наших дітей багато в чому визначається принципами, вміннями, знаннями, які закладаються в дитинстві. Правильне, позитивне мислення – ключ до успіху в будь-якій сфері!

    Догори