Особливості самооцінки дітей дошкільного і молодшого шкільного віку

Час читання 11 хвилин

Самооцінка дитини дошкільного віку формує його особистість. В залежності від неї діти стають великою або меншою мірою мотивовані до отримання нових знань і виробленню корисних навичок. Так відбувається становлення впевненості майбутнього члена суспільства.У цій статті ви дізнаєтеся, як підвищити самооцінку дитини дошкільного і шкільного віку.

<<Зміст>>

Що таке дитяча самооцінка

До того, як піде в школу, його характер і особистість проходять шлях становлення. Самооцінка дитини дошкільного віку формується на основі думки людини про самому собі. З раннього дитинства індивід дає оцінку своїм фізичним можливостям і зовнішності. У міру дорослішання людини, у поле зору потрапляють навички, отримані на практиці. Діти починають надавати більше значення моральним якостям.

Особливості самооцінки дітей дошкільного віку полягають у тому, що всі вчинки дитини відображаються в його підсвідомості. Для індивіда важливо сприйняття самого себе і те, як його дії сприймають інші люди. Тут грають роль взаємини дитини з його наставниками і однолітками.

Для дошкільника важливо, що думають про неї оточуючі, яка думка склалася у дітей такого ж віку, як оцінюються вчинки дорослими. На цьому шляху школяр або починає підкорятися стереотипам, або виробляє свої власні норми поведінки.

Самооцінка дошкільника формується на основі навичок і координації власних бажань. Учень має наміру, намагається їх реалізувати, співвідносить дії зі своїми власними можливостями і можливостями інших людей. Дитина прагне знайти спільну мову зі своїми однолітками, шукає схвалення у дорослих.

У психології самооцінка молодшого школяра формується на основі його ключових видів діяльності. Важливо те, хто оточує дитину, наскільки взаємодія стає якісним. Провідна діяльність може бути пов’язана з досягненнями в школі, дитячому садку. Тут школяр повинен вчитися контролювати свою власну поведінку. Воно закладає адекватну оцінку особистості. На кожному з етапів дітям варто прагнути до збереження уваги, акуратності і терпіння. Як тільки такі якості розвиваються, відразу ж з’являються позитивні результати. Це запорука позитивної самооцінки в молодшому шкільному віці.

Етапи формування самооцінки

Для батьків важливо приділяти увагу самооцінки дитини ще до того моменту, як він піде в школу. Під час перебування у середньому навчальному закладі педагоги також прагнуть підвищувати оцінку дітей. Це необхідно для повноцінного розвитку особистості. Діти, які не переступили семирічний вік, не можуть самостійно сформувати свою самооцінку. Мислення дітей побудовано на образах. В цьому віці є місце виключно для формування усвідомленого інтересу до самооцінки.

Самооцінка дитини дошкільного віку постійно розвивається.

У неї є певні риси. Як тільки діти потрапляють в шкільні стіни, то автоматично відбувається розподіл на групи. Умовно хлопці стають хорошими і поганими, слабкими і сильними. З’являється своєрідна ієрархія. Такий процес дуже швидкий. Буквально через кілька місяців розподіляються всі ролі між дітьми. З часом структура взаємин у класі змінюється. На це впливають досягнення і успіхи в школі. Також свою лепту вносять зауваження з боку педагогів, оцінки за домашні завдання, слова похвали або докори. У школяра відбувається постійне порівняння себе з іншими дітьми. Ці фактори стають основними у формуванні самооцінки молодших школярів.

Для дітей відіграє значення, які перші позначки будуть поставлені в щоденник. Найчастіше у школярів зустрічається занижена самооцінка. Не всі можуть змиритися з низькими балами, які вони отримують при відповіді біля дошки або за виконане домашнє завдання. Їх особистість протестує, не погоджується з оцінками, виставленими педагогами. Це створює конфліктні ситуації, що робить проблему ще більших масштабів. Поступово збільшується емоційне напруження, в деяких випадках дітям потрібна допомога психологів. Вони можуть набувати такі якості як неуважність і розгубленість, постійно хвилюються.

Самооцінка дитини дошкільного віку перетворюється на ярлик. Позначки дорівнюють їх оцінці самих себе. Наприклад, якщо школяр отримав двійку за контрольну роботу, але при цьому він докладав багато зусиль для засвоєння матеріалу, то його буде важко зрозуміти, чому саме така ситуація сталася з ним. Якщо педагог не пояснив позначку і не допоміг дитині виправити ситуацію, розібрати правила або зрозуміти формулу, то він відчує себе невдахою. Нерідко діти приписують оцінки себе як особистості, думають, що дорослі просто погано про них думають.

Не можна дати однозначної відповіді на питання, яка самооцінка характерна для дитини дошкільного віку. Формування оцінки себе дітьми складається з безлічі факторів. Важливо, щоб майбутній школяр мав можливість самостійно сформувати думку про себе, об’єктивно оцінювати свої навички та досягнення. Не всі можуть правильно оцінювати свої вчинки, тому тут потрібно делікатно підійти до дитини, допомогти йому порадою, разом проаналізувати дії або конкретну проблему.

Для чого потрібна самооцінка

Самооцінка дитини дошкільного віку виконує відразу декілька функцій. Вона допомагає йому адекватно сприймати однолітків, батьків, розуміти, правильний він зробив вчинок.

До найбільш поширеним значенням оцінки себе дитиною прийнято відносити наступні ролі:

навчальну;
стимулюючу;
мотивуючу;
аналітичну.

Самооцінка в молодшому шкільному віці у форматі навчання дає можливість самостійно оцінювати свої результати. Так учень може сам зрозуміти, що саме йому необхідно вивчити, над якими помилками ще варто попрацювати. Якщо у дитини адекватна оцінка себе самого, то в процесі навчання він може обійтися без допомоги батьків.

Також розумна самооцінка дитини дошкільного віку може стимулювати дитину ще раз спробувати свої сили у виконанні, наприклад, складного завдання. Завдяки підвищеній мотивації діти домагаються успіху. При аналітичному мисленні школяр може самостійно структурувати свої знання, упорядковувати отримані навички та досвід.

Такі функції є ключовими моментами в особливості розвитку самооцінки молодших школярів. У кожному з видів діяльності учень розвиває різні навички. Наприклад, він може вдосконалюватися в шкільному середовищі, в побутових питаннях, в іграх з однолітками. Так формується адекватна самооцінка у дітей.

Самооцінка молодшого школяра: діагностика

Яка самооцінка у переважної більшості дошкільнят? Таке питання нерідко цікавить педагогів у батьків. Є різні способи і вправи для того, щоб з’ясувати, як школяр оцінює самого себе. Завдяки спеціальним заходам визначається самооцінка школяра. Вчителі проводять позакласні уроки. Важливо не перевантажувати в цей момент дитяче мислення і емоції.

Методика з визначення самооцінки в молодшому шкільному віці базується на комплексному підході. У неї включені кілька вправ:

Педагоги пропонують дітям зобразити самих себе. Після школярі дають характеристику своїм якостям, вчителі у цій ситуації цікавляться, хто зображений на папері, чому саме в таких кольорах і з таким виразом обличчя. Тут важливо розділити якості на погані і хороші, допомогти дитині сформувати адекватну оцінку себе.

Можна запропонувати дітям вигадати собі нові імена або представити себе у вигляді казкових персонажів. Досвідчені психологи зможуть отримати інформацію про самооцінку дитини.

Також розробляються спеціальні опитувальні листи. Діти повинні відповісти на прості питання. За підсумками анкетування складається портрет дитини.

Діагностика самооцінки в молодшому шкільному віці може проводитися за допомогою різних методик. Це необхідно для розуміння, потрібно коригувати оцінку дитини у відношенні самого себе, яка саме допомога потрібна. Адекватна самооцінка молодшого школяра — це рідкість. Вона постійно змінюється. Частіше зустрічається завищена або занижена самооцінка у дитини. Комплекс спеціальних вправ з боку педагогів повинен проводитися не рідше одного разу на місяць.

Особливості самооцінки у школярів

Самооцінка дитини дошкільного віку може бути діагностована. Для цього проводяться дослідження в широкому колі школярів, які навчаються в молодших класах.

Існує три основних види оцінки себе дітьми:

адекватна;
завищена;
занижена.

Такі види самооцінки можуть бути стійкими і гнучкими. Діти поділяються на кілька груп:

Адекватною оцінкою себе зазвичай володіють діти, які досить енергійні та активні. Він швидко шукають рішення до складним завданням, кмітливі. Навчання приносить задоволення таким дітям. Вони не бояться критики в свій бік, легко сприймають зауваження. Кожна нова задача їх захоплює. Вони легко йдуть на контакт з іншими дітьми.

Самооцінка дитини може бути завищена. Такі діти намагаються по максимуму досягти успіху у всіх видах діяльності. Він часто проявляють самостійність, не питають дозволу у дорослих. Громадські правила у таких дітей не користуються повагою. Багато батьків не розуміють, що робити якщо у дитини завищена самооцінка. В першу чергу їм потрібно розповідати, що в суспільстві існують домовленості, їх потрібно дотримуватися, тому взаємодія між людьми буде найбільш конструктивним. Є ризик того, що якщо школяр буде надто високо оцінювати свої здібності, то він зазнає невдачі. Це може позначитися в подальшому на бажання братися за складні завдання.

Самооцінка дошкільнят може бути занижена. Такі діти прагнуть до виконання легких завдань. Вони думають, що не зможуть впоратися з більш високим рівнем, так як у них не вистачає будівель. Але це далеко не відповідає реальному стану справ. Учень може опинятися від високої позначки, оскільки вважає, що заслужив її. Це впливає на самоповагу, втрачається комунікація з іншими дітьми і дорослими, є труднощі у взаєминах з іншими людьми. На рівні підсвідомості такий школяр чекає неприємностей у своєму житті, виробляється негативний погляд на світ в цілому.

Таким чином, не можна дати однозначну відповідь, яка самооцінка у більшості дошкільнят та учнів середніх навчальних закладів. Кожна дитина по-своєму вибудовує взаємовідносини з оточуючими, самостійно вирішує, чи гідний він високих оцінок і поваги. Види самооцінки молодших школярів говорять про те, що педагогам і батькам варто більше приділяти темі формування думки дітей про самих себе, намагатися коригувати в позитивну сторону.

Способи корекції самооцінки

Багато дорослі намагаються знайти відповідь про те, як можна коректувати самооцінку школяра. Для розвитку адекватної оцінки себе, психологи виробили ряд рекомендацій:

Не бажано порівнювати здатності однієї дитини з іншими. У кожного є свої таланти і бажання, які повинні бути реалізовані в життя. Не буває такого, щоб всі були однаково розвинені у всіх сферах: починаючи від математики і закінчуючи фізичною культурою. Потрібно прислухатися до дитини, що йому найбільше подобається робити, що його захоплює і приносить радість.

Вимоги слід виставляти адекватними здібностям дитини. Не варто вимагати від нього знання шкільної програми за дев’ятий клас, коли він тільки закінчує третій. Засвоєння інформації та набуття навичок вимагає час, для кожного свій проміжок. В іншому випадку, якщо дитина не буде досягати поставлених високих завдань, і не буде розуміти, чому саме так відбувається, то буде знижуватися оцінка себе.

Важливо періодично хвалити дитину. Так самооцінка дитини дошкільного віку буде зростати. Особливо це актуально, коли учень докладає великі зусилля для досягнення поставлених цілей. Наприклад, він дуже старанно вчиться, прагне радувати своїх батьків успіхами.

Не потрібно сваритися на дитину, якщо у нього щось не вийшло. Краще йому спокійно пояснити що потрібно для досягнення успіху. Всі невдачі можна виправити. Не давайте турбуватися дитині, сльозами справі не допомогти. Школяр повинен змінити ставлення до самого себе, замислитися над тим, чому не вийшло виконати поставлені завдання.

Якщо дитина зробив помилку, то не треба його лаяти. Досить просто пояснити, до чого можуть призвести погані вчинки.

Важливо якомога частіше спілкуватися з дитиною, обговорювати його досягнення, пишатися ним. Саме таким чином зростає самооцінка дітей дошкільного віку та школярів. Варто пояснити дитині, що немає нічого страшного в помилках, всі дорослі проходять через злети і падіння. Головне давати правильну оцінку собі, аналізувати ситуацію і робити висновки.

У чому небезпека низької самооцінки

Самооцінка молодшого школяра може бути занижена. На це може бути цілий ряд причин: як мінімум до нього було погане ставлення в сім’ї та школі, як максимум — він пережив трагічні події у своєму житті. Важливо вчасно вжити заходів, простягнути руку допомоги дитині. Діти не завжди розуміють, що відбувається, чому світ такий несправедливий до них. Буває, що вони переживають глузування з боку однолітків, і не знаходять підтримки з боку своїх батьків і вчителів.

Якщо не допомагати такій дитині, то в майбутньому він буде мати занижену самооцінку, що позначиться на якості його життя і взаємодії з іншими людьми. Такі люди залишаються самотніми, відчувають агресію по відношенню до навколишнього світу. Вони прагнуть піти від відповідальності, постійно сумніваються у власних рішеннях.

До найпоширеніших причин низької самооцінки молодших школярів належить недбале виховання і надмірна критика. Особливо таким дітям приділяється мало любові і уваги, вони часто замикаються у своєму світі, не йдуть на контакт з іншими людьми.

Буває, що батьки не помічають, як чинять тиск на дитину. Вони думають, що так можна досягти результатів набагато швидше, ніж в інших сім’ях. Іноді таким способом проявляється батьківський егоїзм. У дитини не залишається місця для прийняття власних рішень. Він відчуває себе невпевнено в дорослому житті.

Як підвищити самооцінку

Набагато частіше можна зустріти дітей, у яких занижена самооцінка, ніж дітей, що задоволені собою. У першу чергу на такі процеси впливають зовнішні фактори. Школяр не в змозі дати адекватну оцінку собі в дошкільному віці, він залежний від думки інших людей, наприклад, батьків або вчителів.

Самооцінка формується на основі думки оточуючих. Якщо правильна оцінка себе у дитини не сформувалася в дитячому віці, будучи дорослим йому буде важко самостійно її коригувати.

Батькам важливо пишатися своїми дітьми. Вони повинні відчувати любов і повага з боку дорослих. Школяр повинен розуміти, що в будь-який момент, навіть в самій важкій життєвій ситуації він може завжди звернутися за допомогою.

Батькам і педагогам варто допомогти дитині з вибором заняття, де він в повній мірі зможе розкрити свої здібності і таланти. У будь-якому з починань дитини потрібно підтримувати, акцентувати увагу на його успіхах. Діти повинні також вміти відстоювати свою думку, при необхідності відмовляти дорослим, але обов’язково обґрунтовувати своє рішення.

Самооцінка у дітей з обмеженими можливостями

У дітей-інвалідів нерідко виникають проблеми з самооцінкою. Така проблема зумовлена зовнішніми факторами. Якщо в сім’ї до такого дитині ставляться з трепетом, намагаються його всіляко оточити любов’ю, то інші люди можуть ставитися з нерозумінням, бути агресивно налаштованими.

Тут важливо якомога більше говорити з дитиною про те, що в житті бувають різні ситуації. Не всі діти народжуються з однаковими можливостями, і від цього нікуди не піти, треба вчитися з цим жити. Школяреві важливо знайти заняття, яке б порушувало самооцінку, відволікало його увагу. Коли діти з обмеженими можливостями розвивають свої таланти, то вони відчувають себе потрібними суспільству. Позитивним досвідом буде пошук однодумців, таких же дітей з загальними інтересами.