Не клеїться навчання. Як бути?

In: Саморозвиток

Не клеится учеба. Как быть?

Ні один молодший школяр не хоче спеціально розсердити маму своїми поганими оцінками, навпаки, він всіма силами прагне її порадувати. І якщо це не виходить – не варто сварити дитину і вимагати від нього результатів, потрібно розібратися, чому у нього не клеїться навчання. З точки зору нейропсихології можливі дві найбільш поширені проблеми: проблема тонусу і є розвиток довільності, тобто контролю та програмування.

ПРОБЛЕМА ТОНУСУ

Проблема тонусу – гіперактивні і гипоактивные діти. На жаль, коріння цієї проблеми лежать у зовсім ранньому дитинства, тому загальний тонус людини – це те, з чим йому доведеться обходитися все життя. Але в наших силах допомогти дитині і підтримати його. Отже, якщо Ваша дитина «розпливається» як тільки трохи посидить за уроками, приходить зі школи втомлений або, навпаки, не може всидіти на місці, йому потрібно весь час рухатися, крутитися, кидати речі, то Вам допоможуть наступні прості рекомендації (але, як і у всьому, важлива регулярність і послідовність, тільки тоді Ви помітите результат):

  • Складання розкладу (якщо зовнішній світ впорядкований, то дитина легше може впорядкувати і внутрішній) і ритуали (при переході від однієї діяльності до іншої, наприклад, пити чай після школи, йти в магазин після уроків і ін): режим занять і відпочинку, організація робочого місця, організація проміжної активності.
  • Розмітити виконання завдань: починати зі складних, закінчувати найлегшими. Діти з проблемами тонусу дуже швидко виснажуються і стають неуважними.
  • Завдання необхідно виконувати малими дозами з перервами. В перерва: рухова активність, дихальні вправи або перекус.
  • Обговорювання з дитиною всіх програм: навчальних і побутових.
  • Контрастний душ (з ранку і/або після школи) – приблизно 7 хвилин. Комірна і потилична зона. Вода не обов’язково повинна бути дуже гарячою або дуже холодною, а так як комфортно. Важливий контраст.
  • Масаж комірцевої зони (руками, рукавицею або джгутом з рушники) – для стимуляції кровообігу головного мозку
  • Масажний килимок у ванній або в кімнаті – походити.
  • Заспокійлива ванна на ніч (36,7 протягом 5-7 хвилин).
  • Стежити за роботою шлунково-кишкового тракту. Режим харчування.
  • Прогулянки.
  • Заняття спортом.

    • ПРОБЛЕМА КОНТРОЛЮ І ПРОГРАМУВАННЯ

    Не клеится учеба. Как быть?

    Другою найбільш поширеною нейропсихологической проблемою молодших школярів є розвиток довільності, тобто контролю та програмування. Довільність і контроль – ті функції, які формуються пізніше інших, їх формування закінчується до 18 років. Однак, до 7 років, якраз до моменту початку навчання в школі, вони досягають оптимального рівня розвитку і визначають можливість дитини займатися «малоцікавими справами». Однак не у всіх дітей формується довільність до потрібного віку, так як темп розвитку у кожної дитини свій. Як відрізнити відсутність довільності і контролю від гіперактивності, які можуть виглядати на перший погляд однаково: дитина неусидчив, не може зосередитися і постійно відволікається. Головна відмінність – стомлюваність дитини. Якщо при гіперактивності відбувається виснаження дитини до кінця занять і збільшується його безладна активність, то дитина, у якої складності з произвольностью, може виконати складне завдання в кінці занять так само легко, як і на початку. Якщо тільки йому це цікаво.

    ОТЖЕ, Як же допомогти впоратися з цією проблемою?

  • Насамперед, чіткий розпорядок дня, який промовляється з дитиною, і таке ж чітке його виконання.
  • Мінімум речей на робочому столі, які можуть відвернути від завдань
  • Максимальний зовнішній контроль, особливо на самому початку навчання: промовляйте разом з дитиною завдання, рішення, правила. Поступово передавайте функцію контролю йому. Якщо на дитину з гіперактивністю підвищений зовнішній контроль може надати негативну дію, то дитині зі складнощами в довільності – це ідеальний варіант
  • Гарні так само заняття спортом, де необхідно діяти за правилами і правила дотримуватися
  • Так же допомогти дитині сформувати довільність допоможуть різноманітні ігри за правилами. Наприклад, «Так і ні не говори», «Їстівне-неїстівне», та навіть звичайні шахи і шашки — відмінний спосіб сформувати довільність і підтримувати контакт зі своєю дитиною. Головне, вибрати ті ігри і способи взаємодії, які будуть цікаві і Вам і йому.

    • Висновки

    Якщо у Вашої дитини виникають якісь складнощі у навчанні, краще не затягувати і звернутися до психолога, який допоможе зрозуміти, що є причиною і складе підходящу для Вашої дитини програму занять. Чим раніше почати працювати над проблемою, тим легше і швидше можна її подолати.

    Ще по темі :