Розповідаємо найважливіше про вакцини-чому вони так важливі, що трапиться без них, волають вони аутизм, і які хвороби вакцинації вдалося перемогти.
1. Чому вакцини-це настільки важливо
Вакцинація-один з найбільш значущих медичних проривів останніх століть. У 18 столітті лікар Едвард Дженнер з Англії зробив хлопчикові укол з речовини, отриманого з бульбашок з руки хворого коров’ячою віспою. А через століття Луї Пастер сформулював, що ж таке вакцинація: використання ослаблених мікроорганізмів для формування стійкого імунітету.
Все просто: людині вколюють ослаблений вірус, який викликає в організмі імітацію хвороби. Організм вирішує, що його атакували всерйоз, і починає виробляти антитіла. В результаті людина як би не хворіє по-справжньому, але його імунна система все одно отримує захист від реальної хвороби.
Повсюдна вакцинація припиняє і запобігає епідемії: інфекції просто не можуть поширюватися серед щеплених носіїв. Так, в 1979 році ВООЗ оголосила, що в світі більше не залишилося вірусів віспи, а Центр з контролю і профілактики захворювань США в тому ж році повідомив, що в Америці повністю вилікуваний поліомієліт. Завдяки щепленням практично зникли коклюш і правець.
Але у будь – якого продукту науково-технічного прогресу є противники. Вакцини не стали винятком: в Росії «опозиціонери» називаються «антіпривівочнікамі», в США — anti-vaxxers. Їх аргументи однакові незалежно від країни: вакцини призводять до аутизму та інших страшних захворювань, труять організм важкими металами і свинцем, іноді навіть закривають «третє око».
(“Антипрививочник” доводить, що вакцини не мають ніякого відношення до перемоги над віспою)
Десятки і сотні досліджень доводять, що ніякого аутизму вакцини не викликають. Їх побічний ефект-запаморочення, легка нудота, в рідкісних випадках — непритомність і алергія.
2. Міф про аутизм
У 2010 році Національна медична академія США провела масштабне дослідження і виявила, що вакцини ніяк не пов’язані з аутизмом та іншими серйозними хворобами, включаючи діабет I типу. У дослідженні розглядалися вакцини проти свинки, кору та краснухи, вірусу папіломи людини, хвороби Боткіна тощо.
Дослідження Національної медичної академії в общем-то підтвердило всі попередні дослідження, наприклад, проведений в Оксфорді в 2009 році метааналіз. Англійці з’ясували, що аутизм не викликає навіть ртутьсодержащий тімеросал. А в журналі “Педіатрія” були надруковані результати ще одного дослідження — вчені з’ясували, що вакцини не впливають на роботу мозку в довгостроковій перспективі.
І нарешті, в 2010 році відбулася ще одна важлива річ: журнал «Ланцет» відкликав опубліковану в 1998 статтю про те, що щеплення від свинки, кору і краснухи викликають аутизм. Дослідження проводилося з помилками і піддалося масштабній критиці з боку наукової спільноти. Тим не менш, для «антипрививочників» це дослідження стало свого роду Біблією.
3. Що буде, якщо я не стану вакцинувати свою дитину
Чим менше в суспільстві щеплених людей, тим швидше поширюється захворювання.
Є такий термін-колективний імунітет. Це означає, що вакцинованим має бути більшість, тому що це «більшість» не дає вірусу поширюватися і вражати тих, які з якоїсь причини не змогли прищепитися. Наприклад, через алергію, імунодефіциту або ще якихось обставин.
Колективний імунітет захищає найслабші верстви населення-немовлят, хворих людей, людей похилого віку, вагітних, алергіків. Якщо вакцинованих буде більшість, цим людям просто немає від кого буде заразитися.
Центр з контролю і профілактики захворювань встановив мінімальний «поріг» щеплених в 75% для зупинки епідемії свинки і 94% для зупинки епідемії кору. Тобто, як мінімум три з чотирьох осіб повинні бути вакциновані.Ідеал, до якого прагнуть лікарі, – вакцинувати абсолютно всіх, у кого немає протипоказань, щоб створити загальносвітовий колективний імунітет від усіх захворювань, для яких вже розроблені вакцини. Тоді ці хвороби можна буде вважати переможеними.